Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | Середа, 15.05.2024, 16:03 |
Ростити, навчати, творити. Знаннями вести до мети. Щоб кожна дитина в цім світі Змогла своє «Я» віднайти. | |
Вітаю Вас Гість | Сайт Сапіжанської СЗШ І-ІІ ст. |
|
ВіршіВЕСНА Все зацвело кругом, Проснулись луга и поля, Спавшие крепким сном.. Проснулся и первый подснежник- Вестник прихода весны. Подснежник – весны он ровесник. Явился подснежник – конец зимы! А вот и первая весенняя капель – Зазвенели капли озорные. Раздается луною птичья трель. Ведь вернулись птицы лесные! ПРИХОД ВЕСНЫ
Ты посмотри вокруг: Там зеленеет луг, Там птицы стайками летят, Ручьи под солнышком блестят. Зверек в норушку убежал, Там перепел громко кричал. Кричал он радуясь весне, Сорока скрекотала:»Забуду о зиме», Но медвежонок весны не узнал- он никогда ее не видал. А мать обьяснила ему весь секрет: «Это весна украсила весь свет! Но ты забыть не сможешь, нет, Такой чудесной красоты, Которую впервые видишь ты!» ( Радийчук
Майя)
Моя Україна Україно моя мила, Вільна, незалежна. Я люблю тебе, рідненька, За красу безмежну. Для мене ти весна і сад, Моя зоря і небо. Всім серцем я люблю тебе, Співаю я про тебе. Люблю Вкраїну і батьків, І рідну школу й вчителів, І цвіт калини й журавля, І спів чарівний солов'я. Люблю свою я Україну Живу, тривожну й молоду. Вона, мов квітка у барвінку, Цвіте в весняному саду. Ми всі українського роду, Велика єдина сім'я. І все, що я бачу навколо, То люба Вітчизна моя. Як люблю я свою землю, Рідний край,веселі люди Україно моя мила, Ти завжди була і будеш. Олійник Людмила, 9клас Рідний край Кожному мила своя країна, Мені найдорожча моя Україна. Діброви зелені, гаї, поля,- Це все українська моя земля. А ще солов'їна вкраїнська мова, Вона бринить, мов пісня чудова. І ріки блакитні, й сині моря,- Це все Україна, Вкраїна моя. Як хороше в рідному краї нам жити, Учитись, зростати, Вітчизні служити. Цінуйте, дорослі, і знайте малі: Найкраще живеться на рідній землі. Іванова Тетяна, 9клас Спогади про літо Про ті чудові гарні дні, Коли ми з друзями завзято Проводили весь час у грі. Коли з батьками їздив в гори, З бабусею співав пісні, А ввечері по телефону Розказував усім про всіх. Але,на жаль,надворі осінь, І в школу вже потрібно йти, Я не сумую, ні, нітрохи, Бо друзі поряд є завжди.
Мар'янко
Сніжана, 7 клас |
|
Copyright MyCorp © 2024 |