Анкети для батьків

Анкета для батьків

Позначте фрази, які часто вживаєте, спілкуючись із дитиною.

 1. Скільки разів тобі повторювати?!

2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації...

3. Не знаю, що я без тебе робила б...

4. І в кого ти такий удався?!

5. Які у тебе чудові друзі!..

6. Ну на кого ти схожий?!

7. Ти моя опора і помічник!

8. Ну що за друзі в тебе?!

9. Про що ти тільки думаєш?!

10. Який ти в мене розумний!..

11. А ти як вважаєш?

12. У всіх діти як діти, а ти...

13. Який ти у мене кмітливий!

1,2,4,6,8,9, 12 —2 бали;

3,5,7, 10, 11, 13 — 1 бал.

Підрахуйте кількість своїх балів.

7—8 балів. Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки сприяють становленню її особистості.

9—10 балів. Ви непослідовні у взаєминах із дитиною. Вона поважає вас, хоча і не завжди з вами відверта. На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.

11—12 балів. Вам слід уважно ставитися до дитини. Поки що її розвиток більше залежить від випадковості, ніж од вас.

ІЗ—14 балів. Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між вами і дитиною існує недовір'я. Постарайтеся приділити дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.

                               Формування нової особистості

Чи справляєтеся ви з таким складним і відповідальним завданням, як формування нової особистості?

Уважно прочитайте запропоновані запитання і дайте відповіді.

Чи можете ви...

...у будь-який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною?

...порадитися з дитиною, незважаючи на її вік?

...зізнатися дитині, що припустилися помилки у ставленні до неї?

...вибачитися перед дитиною, якщо не мали рації?

...опанувати себе і зберігати спокій, навіть якщо вчинок дитини викликає обурення?

...уявити себе у ролі дитини?

...стати для дитини доброю феєю (добрим чарівником)?

...розповісти дитині повчальний випадок зі свого дитинства, який покаже вас у невигідному світлі?

...завжди утримуватися від слів, які можуть образити дитину?

...пообіцяти виконати будь-яке бажання за гарну поведінку?

...виділити хоча б один день, коли дитина зможе робити, що захоче, і не втручатися, якщо навіть вам здаватиметься, що це необхідно?

...не реагувати, якщо ваша дитина вдарила чи штовхнула іншу, а та дала їй відсіч?

...устояти перед дитячими примхами і слізьми?

...поставити перед дитиною посильне для неї завдання і не допомагати їй, навіть якщо бачите її невправність і невміння?

...подолати бажання віддати дитині все найкраще _На шкоду іншим членам сім'ї?

Підрахуйте суму балів: за кожну відповідь «так» ставте 2 бали, за «можу, але не завжди» — 1 бал, за «ні» — 0 балів.

21—З0 балів. Ви прагнете не тільки зрозуміти дитину, а й пізнати її, ставитеся до неї з повагою, дотримуєтеся прогресивних принципів виховання і постійної лінії поведінки. Інакше кажучи, ви дієте правильно і можете сподіватися на добрі результати.

11—20 балів. Дбати про дитину — для вас найважливіше. Ви маєте здібності вихователя, але це завжди дієте послідовно і цілеспрямовано. Іноді ви ставитеся до дитини занадто суворо, іноді — надто поступливо. Ви схильні до компромісів, які послаблюють ефективність виховання. Вам слід замислитися над своїм підходом до виховання, виробити чітку лінію поведінки.

До 11 балів. Справи з вихованням у вас кепські. Вам бракує знань або бажання (а можливо, і того і того), щоб допомогти дитині стати особистістю. Радимо подбати про поповнення знань з педагогіки і психології сімейних стосунків, а також звернутися за консультацією до фахівців.

                                      Тип вашої родини

Конструктивна сім'я базується на приязних, стабільних стосунках, міцних зв'язках між її членами, психологічному комфорті кожного, взаємній поінформованості. Це не означає, що в такій родині не буває конфліктів, непорозумінь, цих неодмінних супутників тісної міжособистісної взаємодії. Проте вони досить легко вирішуються, не залишаючи пекучих ран чи прикрих тріщин у сімейному житті, — навіть сприяють подальшій стабілізації стосунків і зближенню.

Для деструктивної сім'ї  характерним є постійне напруження у стосунках. Конфлікти (навіть незначні) провокують неадекватні реакції, поглиблюють відчуженість.

Щоб визначити тип вашої сім'ї, ставте позначку біля номера твердження: «+», якщо визнаєте його правильним; «-» — якщо не погоджуєтесь із ним;«?»(їх може бути не більше трьох) — якщо не визначили свого ставлення.

Обирайте твердження, що стосується члена сім'ї, який завдає вам найбільше клопоту.

1) «Упевнений, що допомогти можуть лише найсуворіші заходи».

2) «Коли дивлюся на нього, думаю, що доля до мене несправедлива».

3) «Іноді думаю: було б краще, якщо б він десь зник».

4) «Я ніколи не знаю, що в нього на думці».

5) «Хоч би що ми з ним не робили, він стає дедалі гірший».

6) «Люди вважають мене винною у тому, що з ним відбувається».

7) «Ніхто не хоче допомогти мені».

8) «Нерідко він зникає, і я не знаю, що з ним».

9) «Він не зважає на мене».

10) «Буває, що мені неприємно мати з ним справу».

11) «Він ставиться до мене вороже».

12) «Я ніколи не знаю, що він утне».

13) «До нього неможливо знайти підхід».

14) «Через нього у мене зіпсовано стосунки з багатьма людьми».

15) «Якби його не було, моє життя було б щасливішим і цікавішим».

16) «Він усе приховує від мене».

17) «Якщо навіть він твердо вирішить стати кращим, я знаю: він залишиться таким, як був».

18) «Мені соромно, коли говорять про нього».

19) «Його виправлення (одужання) дуже мало залежить від мене».

20) «Він постійно обдурює мене».

Опрацьовуючи результати самотестування, виконайте такі дії.

1. Визначте кількість тверджень зі знаком «+» окремо для кожної з чотирьох груп:

I група — твердження 1, 5, 9, 13, 17;

II група — твердження 2, 6, 10, 14, 18;

III група — твердження 3, 7, 11, 15, 19;

IV група — твердження 4, 8, 12, 16, 20.

2. Визначте кількість тверджень, позначених знаком «?», для кожної групи.

3. За кожний знак «+» нарахуйте по 2 бали, за знак «?» — 1 бал, за знак «—» — 0.

4. Підрахуйте суму балів по кожній групі і звірте їх із таблицею 2. Якщо набрана вами кількість балів міститься в інтервалі між зазначеними у таблиці сумарними показниками, це означає, що вашій родині притаманні і доцентрові (єднальні) і відцентрові (роз'єднувальні) тенденції.

Ознаки сім’ї конструктивного типу

I. Ви розумієте, що відвертим примусом не вдається змінити стосунки на краще, тому шукаєте різні підходи, гнучко варіюєте засоби впливу. Зазнавши невдачі, не втрачаєте оптимізму і знову шукаєте нові можливості поліпшити стосунки, змінити ситуацію.

II. Вам пощастило уникнути стану, коли втрачається спроможність чітко оцінити ситуацію і блокується активність у пошуку виходу. У важкі моменти ви не піддаєтеся спокусі пожаліти себе, а вдаєтеся до рішучих дій.

III.  Хоч би які між вами були непорозуміння і конфлікти, ви не втрачаєте інтересу до особистості, отже, зберігається головне — внутрішня спорідненість, співпереживання, причетність кожного до долі іншого, відповідальність за нього. Усе це є надійною опорою ваших стосунків та подальших варіативних змін.

IV.  Ваші рішення ґрунтуються на чітких уявленнях про вчинки і поведінку того чи іншого члена родини. Тому ви частіше досягаєте поставленої мети — бо точно спрямовуєте свій вплив.

Ознаки сім’ї деструктивного типу

I. Ви маєте схильність до максималізму і впевнені, що тільки радикальні заходи можуть змінити чи врятувати становище. Тому пошук здійснюєте лише по вертикалі: посилити вплив, примусити. А коли не досягаєте потрібного ефекту, пояснюєте свої невдачі вадами іншого. Але суворий, прямолінійний підхід, без пошуку, без аналізу, без розмірковування не сприяє вирішенню конфліктної ситуації. Спробуйте змінити напрям дій: від недовіри — до повного довір'я, від заборон — до зважання. Пам'ятайте, що лише чітка, послідовна стратегія може дати наслідки. І якщо попервах вас спіткає невдача, не впадайте у відчай. Зрештою, попередня стратегія вже завела у глухий кут, тож тепер слід шукати вихід.

II. Вам дуже важко. Ваші взаємини із «супротивником» зайшли так далеко, що ви думаєте не про нього, а про свою гірку долю, весь час підраховуєте власні жертви, які виявилися марними. Це усвідомлення вичерпаності власних можливостей, відчуття нездоланності бар'єрів, що вас роз'єднують, передує вашим учинкам, заблоковує їх.

III. Зверніть увагу: оптимальна «планка» цього показника вища від інших, тобто це найчутливіший індикатор сімейних стосунків. 1 бал — то вже показник сімейних негараздів. І якщо ви набрали більше, слід замислитися: що ж трапилося? Може, ваше рішення відсторонитися, скинути із себе тягар відповідальності викликане втомою, недавніми кризами — і тому передчасне? Дуже важливо визначити, наскільки глибоким є відчуження, і зупинити його.

IV. По суті, ви дієте за умов повної невизначеності, сподіваючись на випадковий успіх. Не дивно, що ваші дії часто не дають бажаного результату. Щоб змінити ситуацію, вам слід негайно розширити межі своєї обізнаності. Однак не впадайте і в іншу крайність, починаючи «витягати» інформацію з вашого опонента, стежити за ним чи збирати компромат. Цим ви лише посилите протистояння, перетворите неприязнь на відверту ворожнечу. Зверніться до психологічної літератури, вона дасть вам уявлення про закономірності розвитку, основні причини конфліктів, напруженості у стосунках людей різного віку. До речі, саме цей компонент допоможе оптимізувати й інші аспекти стосунків, оскільки він гнучкий та емоційно нейтральний (а отже, менше схиляє до побудови психологічної ситуації). Звільніться від звички діяти імпульсивне, залежно від настрою, від самовпевненості (мовляв, я ніколи не помиляюся і завжди правий), від нехтування знаннями, зокрема психологічними. І тоді безвихідь у взаєминах цілком може виявитись лише тимчасовою перешкодою, яку можна подолати.

Отже, ви визначили тип, до якого належить ваша родина. Постає нове завдання, яке залежить від підсумків попереднього.

1. Конструктивна сім 'я. Треба визначити, які чинники можуть дестабілізувати становище в майбутньому, насамперед — зумовлені саме вами, вашими індивідуальними особливостями.

2. Деструктивна сім 'я. Цілком можливо, що ваші титанічні зусилля марні через небажання інших прислухатися до здорового глузду, переглянути стосунки, що вже склалися. Але може бути інакше: саме ви повсякденно дезорганізуєте стосунки, непомітно для себе провокуєте оточуючих гостро реагувати, вмикаючи механізм психологічного захисту.

Дитина — це не просто інша людина, це — зовсім інший психологічний простір, якісно відмінне світосприйняття. Тому дуже важливо, щоби батьки першокласників дотримувалися певних правил (як відомо, результат наполовину залежить від початку), щоб, реалізуючи творчі здібності дитини, зберігати її психічне здоров'я.

• Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. Дайте їй місце в сім'ї.

• Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки (день варто закінчувати читанням доброї, розумної книжки).

•  Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Щодня цікавтесь її справами, проблемами, переживаннями, досягненнями.

• Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити, працювати з конструктором. Заохочуйте її до цього, створюйте умови.

• Відвідуйте разом театри, музеї (попервах достатньо одного залу, щоб запобігти втомі, а згодом поступово, за декілька разів, оглянути всю експозицію), організовуйте сімейні екскурсії, знайомлячи дитину з населеним пунктом, де ви мешкаєте.

• Віддавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не вишуканому, дорогому одягу.

•  Обмежуйте перегляд телепередач до ЗО хвилин на день, регламентуйте перебування біля комп'ютера, пам'ятаючи про переваги прогулянки на свіжому повітрі.

• Привчайте і спрямовуйте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички й любов до праці (підтримуйте ініціативу та бажання допомогти вам).

• Не робіть із дитини лише споживача, виконавця, байдужого спостерігача, — нехай буде рівноправним членом сім'ї зі своїми правами та обов'язками.

І останнє — дорослі повинні забути про будь-яке насилля — натомість має бути любов та порозуміння!

1978 року, отримуючи премію імені Г.-Х.Андерсена, усесвітньо відома письменниця Астрід Ліндгрен виголосила мудру промову:

«Я хочу поговорити про дітей... Скільки дітей отримали свої перші уроки насилля від тих, кого любили, — від власних батьків — і потім понесли цю «мудрість» далі, передаючи її із покоління в покоління!...

Для тих, хто кричить про необхідність «твердої руки», я хочу розповісти історію, яку почула від однієї літньої дами. Коли вона була молодою мамою, люди вірили, що без різки гарної людини не виховаєш, — тобто сама вона в це не вірила, але одного разу її маленький син провинився, і їй здалося, що він уперше в житті заслуговує того, щоб його добряче відшмагали. Вона наказала йому піти і самому зірвати різку. Хлопчик пішов і довго не повертався. Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: «Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути». Тут мати теж розплакалась, тому що раптом побачила все очима дитини. Дитина, мабуть, розмірковувала: «Мама хоче зробити мені боляче, для цього і камінь підійде...»

Потім вона поклала камінь на кухонну поличку, де він і залишився лежати як вічне нагадування про обіцянку, яку вона дала собі у той момент, — жодного насилля!...

Непогано було б нам усім покласти на кухонну полицю невеличкий камінець як нагадування дітям і самим собі — жодного насилля!..»

Дорослому інколи важко порозумітися з дітьми саме тому, що вони існують у різних системах цінностей, значень, настроїв. Отже, шановні батьки, пам'ятайте про це! І останнє, про що не слід забувати: здоров'я дітей у наших руках. Тож частіше покладайтеся на свою любов та інтуїцію, не вирішуйте власні проблеми коштом психічного здоров'я своїх дітей і за необхідності звертайтеся по допомогу до психолога або психотерапевта.

Анкета для батьків

Варіанти відповідей: «так», «ні», «не знаю».

1.  На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте «вибухом», а потім шкодуєте про це.

2.  Деколи ви користуєтеся допомогою або порадами інших осіб, якщо не знаєте, як реагувати на поведінку дитини.

3. Ваша інтуїція і досвід — найкращі порадники у вихованні.

4.  Деколи вам трапляється довіряти дитині секрет, який нікому іншому не розказали б.

5. Вас ображає негативна думка інших людей про вашу дитину?

6. Вам траплялося просити у дитини вибачення за свою поведінку?

7. Чи вважаєте ви, що дитина не повинна мати секретів від своїх батьків?

8. Помічаєте ви між своїм характером і характером дитини різницю, яка іноді приємно дивує вас?

9.  Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини.

10. Чи можете втриматися від купівлі цікавої іграшки для дитини (навіть якщо маєте гроші) тому, що знаєте: удома їх чимало?

11. Ви переконані, що до певного віку найкращий виховний аргумент — фізичне покарання (пасок).

12. Ваша дитина саме така, про яку ви мрієте.

13. Ваша дитина завдає вам більше турбот, аніж радощів.

14. Чи здається вам, що ваша дитина навчає вас по-новому думати, поводитися?

15. Чи діти завдають вам прикрощів?

За кожну відповідь «так» на запитання 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14 і за кожну відповідь «ні» на запитання 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15 нарахуйте собі по 10 балів, за кожну відповідь «не знаю» на будь-яке запитання -— по 5 балів. Підрахуйте загальну суму.

Пошук

Календар
«  Квітень 2024  » Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Друзі сайту