МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ “ДІЯЛЬНІСТЬ”

Процес формування навичок

Мета: дати характеристику процесу формування навичок.

Обладнання: дзеркальний ящик. Він побудований так, що дозволяє контролювати рухи руки за її відображенням у дзеркалі. У ящику відсутні верхня і одна з бокових дощок, а всередині ящика на стороні, протилежній знятій, закріплено дзеркало. Верхня частина ящика перекрита так, що досліджуваний не бачить руки, а бачить лиш її відображення у дзеркалі.  (Можна використовувати просто дзеркало).

Процедура проведення

         У дзеркальний ящик поміщають лист чистого паперу. Досліджуваному пропонують обвести олівцем фігуру (наприклад, зірку) правою рукою. Робиться стільки спроб, скільки потрібно для безпомилкового виконання завдання. Потім досліджуваному пропонують виконати завдання лівою рукою. Кількість помилок фіксують.

         На основі отриманих даних будують графіки, що характеризують процес вироблення навички правої і лівої руки. На осі абсцис (у) відзначають спроби, на осі ординат (х) – кількість помилок. Аналізуючи криві вироблення навички, звертають увагу на етапи, які мають місце при формуванні будь-яких видів навички, на роль вправ при виробленні навички, а також на перенос навички. (При обведені контуру лівою рукою навичка виробляється швидше, якщо сформована навичка на правій руці.)

Формування кінестезичної навички

Мета: аналіз процесу формування кінестезичної навички.

Матеріал: палички довжиною 7-10 см (20-30 штук).

Процедура проведення.

         Перед досліджуваним викладають всі палички і пропонують з першого разу без зорового контролю взяти 10 паличок. Завдання виконується до тих пір, поки не виробиться навичка. У протокол фіксується кількість паличок, захоплених в руку при кожній спробі, та швидкість рухів.

         Будується крива вироблення кінестезичної навички.

Формування розумових навичок

Мета: аналіз процесу формування розумових навичок.

Матеріал: приклади для усного рахунку.

Розв’язування прикладів на основі прийому віднімання числа від суми

157 + 99 = 256           (157 + 100) – 1 = 256

480 + 98 = 578           (480 + 100) – 2 = 578

262 + 99 = 361           (262 + 100) – 1 = 361

879 + 89 = 968           (879 +   90) – 1 = 968

160 + 93 = 253           (160 + 100) – 7 = 253

360 + 89 = 449           (360 +  90 ) – 1 = 449

265 + 85 = 350           (265 +  90 ) – 5 = 350

550 + 94 = 644           (550 + 100) – 6 = 644

Розв’язування прикладів на основі прийому додавання числа до різниці

237 – 97 = 140              (237 – 100) + 3 = 140

400 – 98 = 302              (400 – 100) + 2 = 302

596 – 87 = 509              (596 -   90) + 3 = 509

572 – 66 = 506              (572 -   70) + 4 = 506

725 – 95 = 630              (725 – 100) + 5 = 630

284 – 77 = 207              (284 -  80 )  + 3 = 207

440 – 59 = 381              (440 -  60 )  + 1 = 381

720 – 38 = 682              (720 -  40 )  + 2 = 682

Процедура проведення

Досліджуваному спочатку пропонують розв’язувати приклади першої групи і попереджають, що він повинен обчислювати, використовуючи прийом віднімання числа від суми. Фіксують час розв’язання кожного прикладу і помилки. На основі цих даних простежують процес вироблення обчислювальної навички.

 Зразу після розв’язання цих прикладів досліджуваному пропонують розв’язувати приклади другої групи, використовуючи прийом додавання числа до різниці. Аналогічно фіксується час розв’язання кожного прикладу і помилки.

Порівняння результатів розв’язування прикладів першої та другої груп може стати основою для характеристики інтерференції навичок.

Знайомство у дослідженнях з сенсорними навичками та навичками розумової діяльності дозволяє зробити висновок, що існують загальні закономірності вироблення навичок незалежно від сфери психічної діяльності, у якій вони формуються.

Дослідження темпу усної мовної діяльності

Мета:  визначення темпу усного мовлення.

Обладнання: текст для читання, складений з букв та цифр; секундомір.

Процедура дослідження

Це дослідження експериментатор проводить з одним досліджуваним, якого слід зручно розмістити за добре освітленим столом.

Досліджуваному пропонується стандартний текст для читання, надрукований на невеликому бланку.

Текст має такий вигляд:

а  і  2б  я  478  ТСМ  214  Ъ!  ію?  =  734819 носон   ромор  воров

 іушчцфх  000  756 коток  рортрр  11 + 3 = 12 15 : 5  =  24 : 7 =

= 23 м + а = ма ма  +  ма  =  тама ма ма  =  па па каша + ша  =  ка.

Інструкція досліджуваному: "За моєю командою "Починаємо!" якомога швидше прочитайте голосно все, що написано в рядках на цьому бланку. Старайтеся читати без помилок. Чи все Вам зрозуміло? Якщо так, то я фіксую час. Починаємо!"

Експериментатор зобов'язаний фіксувати за допомо­гою секундоміра як час, витрачений досліджуваним на читання всього тексту, так і можливі помилки.

Обробка результатів

Результатами цього тестування будуть час, за який прочитано весь набір букв, цифр, знаків, та кількість допущених при цьому досліджуваним помилок.

Аналіз результатів

Результати тестування інтерпретуються за допомогою шкали оцінки темпу усної мовної діяльності.

Під час інтерпретації результатів важливо врахувати, якому виду діяльності надається перевага, а також тип темпераменту досліджуваного. У філологів темп мовної діяльності переважно високий. Окрім цього, на швидкість читання тесту впливає самовідчуття і налаштованість на тестування. У більшості людей високий темп читання корелює з холеричним або із сангвінічним типом темпераменту, а середній чи низький — із флегматичним і меланхолічним.

Темп читання можна прискорити частим читанням вголос та розвитком уваги.